Батькам першокласників

Батькам першокласників

Чому дитина не хоче йти до школи? Проблеми учнів молодших класів…

Допомогти своєму дорогоцінному нащадкові можна, уважно вислуховуючи його переживання і скарги. Далі вивчаємо перелік і усуваємо причину. У більшості випадків буде корисно відвідати шкільного психолога або іншого компетентного спеціаліста.

Надмірне навантаження
П’ять-шість уроків в школі, 4-5 годин виконання домашніх завдань, щоденні заняття в гуртках і секціях виснажують незміцнілий дитячий організм із великою швидкістю. Недосипання годину-півтори впродовж декількох днів призводить до зниження пам’яті, уваги, а отже, працездатності. Стомлення, що накопичилося, призводить до нервових зривів і відмову відвідувати школу.

Що робити?
Скласти відповіний режим дня. Ваше завдання – забезпечити дитині сон тривалістю не менше 9-10 годин, здорове харчування і рухову активність на свіжому повітрі. Вибираючи додаткові заняття, віддавайте переваги спортивним секціям, де ваше чадо випліскуватиме заряди енергії і заразом задовольнить біологічну потребу в русі.

Конфлікт з учителем
Авторитарна Галина Іванівна стала справжнім тираном в племені маленьких учнів. Ваш старанний трудівник, приходячи з школи, регулярно розповідає про те, що “вона назвала їх баранами, тупими, кретинами”. Недивно, що образи, приниження, залякування та інші антипедагогічні методи, які застосовує їх учитель, призводять до того, що діти відмовляються йти до школи. Можливо, саме ваша дитина потрапила до нелюбимчиків. Зазвичай це гіперактивні, рухливі, повільні, неуважні діти – ті, хто вибивається із загальної маси.

Що робити?
Якщо більшість хлопців з цього класу висловлюють однакові скарги, відмовляються ходити до школи, то необхідно погоджувати свої дії з іншими батьками, висловити своє невдоволення на батьківських зборах, в колективних скаргах. У найскладніших випадках просити адміністрацію школи замінити вам педагога.

Якщо конфлікт з учителем у вашої дитини, то необхідно поспілкуватися із своїм чадом і вчителем. Дитину важливо підтримати, допомогти у вираженні негативних емоцій. Спробуйте разом поміркувати, як висидіти тривалі уроки, як подолати неуважність. У особистій розмові з вчителем не виніть і не звинувачуйте, вислухайте, над чим треба попрацювати вашій дитині і вам. Намагайтеся заручитися його підтримкою, адже союзник у вигляді досвідченого доброзичливого педагога – подарунок долі у справі успішної освіти і розвитку вашої дитини.

Складні стосунки з однокласниками
Зазвичай саме дружний клас виявляється тим магнітом, який притягує дитину до школи. Якщо у вашого чада не склалися стосунки в класі, він став жертвою агресії однокласників, поза сумнівом, відвідування школи для нього буде гірше каторги. Часто діти, що піддаються нападкам, своїми реакціями на підбурювання самі провокують таке відношення однокласників. І не обов’язково при цьому “жертви” мають якісь особливості (носять окуляри, повненькі або гаркавять). Важливо, що дитина не може управляти своїми емоціями, на провокації реагує гостро, неадекватно: у відповідь на жарт з кулаками кидається на кривдника, ридає від того, що смикнули за косичку. Це підкріплює агресивні дії забіяк.

Що робити?
Як вже стало традицією, треба підтримати і вислухати дитину, розповісти, як виходили самі з подібних ситуацій, тренувати стійкість до кличок шляхом використання в сім’ї жартівливих “ей, ти, редиска; баклажан, кабачок”. Проаналізувати реакції дитини на образи і спробувати разом виробити нові, більш адекватні. Надайте своєму чаду більше самостійності, підкріплюйте його упевненість в собі; штучно створюйте умови для тісного спілкування і дружби з однокласниками.

Складнощі у навчанні
Низька успішність може викликати у вашого чада стійке небажання ходити до школи. Труднощі у навчанні можуть бути викликані невмінням дитини вчитися, організовувати свою діяльність, ефективно запам’ятовувати, управляти своєю увагою; недоліками розвитку уваги, пам’яті, уміння мислити; особливостями нервової системи – повільністю, тривожністю. Крім того, якщо у школяра не сформувалася мотивація до такого важкого і виснажливого, але необхідного навчання, і він зіткнувся з першими невдачами і труднощами, це може привести до зниження інтересу до навчання, втрати віри у свої сили.

Що робити?
Для вирішення цієї складної проблеми звертайтеся до фахівців – психологів, вчителів.

Вимогливі батьки
Ви влаштовуєте дитині скандали з-за кожної “вісімки”? Помилка в контрольній примушує ваше волосся встати дибки, а вас півтори години виговорювати “нетямущому”, хто він є і ким буде, коли виросте? Без батьківського паска ви не сідаєте вчити уроки? За кожну провину в школі ви позбавляєте дитину його улюблених занять? Якщо ви відповіли ствердно на ці питання, вітаю! Ви влаштували для своєї дитини пекло з процесу навчання, і школу разом з вами він бачить в кошмарах.

Що робити?
Змінити своє ставлення до оцінок, які приносить ваше дитя зі школи, змінити свої методи стимулювання, а педагогічні дії зробити більш гуманними. І багато, терпляче, систематично і сумлінно працювати разом із дитиною, покращуючи його успішність, налагоджуючи стосунки з учителями, однокласниками, розігріваючи і відроджуючи його інтерес до шкільного навчання.

Бажаю вам, щоб шкільні роки стали для вас і вашої дитини дійсно чудовими!

Посилання: http://www.osvita.org.ua/articles/544.html

Перше вересня далеко позаду, розпочалися учбові будні. І ось одного разу вранці або увечері ваша дитина заявляє про те, що вона не піде більше до цієї “безглуздої школи”. Ви починаєте переконувати свого малюка не відмовлятися від такої чудової можливості отримати знання, знайти нових друзів, розкрити свої таланти і зробити це в одному місці – в школі

Як допомогти дитині адаптуватися до школи Поради шкільних психологів.

У щасливих батьків першокласників вир почуттів і емоцій: радість, гордість, хвилювання, переживання, страх… «Як там буде, у школі? Як навчатиметься моя дитина ? Чи все зможе вивчати ? Чи не кривдитимуть її? Чи вона нікого не битиме? За яку парту посадять? Який урок стане улюбленим? Цікаво, чи коли-небудь вона навчиться красиво писати? А читати швидко?»У портфелі акуратно лежать нові зошити й підручники, олівці заточені, бантики зав’язані. Усе! У перший клас.     І саме тоді розумієш, що букет, портфель і бантики — все це тільки зовнішня сторона. А є ще те, що всередині. Адже для дитини настає зовсім нове життя, дo якого їй доведеться пристосовуватися. Фахівці вважають, що перші місяці в школі — найскладніший час у житті багатьох учнів. Як зробити так, щоб дитина почувалася комфортно в нових умовах, як допомогти адаптуватися?     Перші 2-3 тижні особливо важкі для дитини. І наслідком цього є головні болі, порушення сну, зниження апетиту тощо. Отже, дорогі друзі, варто бути особливо уважними до дитини в період адаптації.     Якщо ви знаєте, що ваш малюк складно пристосовується до нових умов, то обов’язково візьміть відпустку на пару тижнів. Тоді й адаптація минатиме значно легше: ви зможете раніше забирати дитину після уроків, не залишаючи її у групі продовженого дня і матимете час поговорити з нею про те, що сьогодні було в школі. Спочатку вам доведеться робити з першокласником уроки, а це дуже важливо, адже навчити дитину самоорганізації просто необхідно.     Якщо вам не потрібно поспішати на роботу, то ви зможете спочатку щодня спілкуватися із учителькою. Чому це важливо? По-перше, тому що вчителька, відчуваючи зацікавленість батьків, краще ставитиметься до дитини (факт перевірений). Та й розв’язати більшість проблем тоді вдасться по гарячих слідах, тобто швидко.

 

  • Скільки часу триває адаптація до школи в першокласників?
  • А що робити, якщо вже лютий, а моя дитина так і не звикла до школи? Вона вередує, зранку відмовляється туди йти і запевняє, що не любить учителя.
  • Чи може так трапитися, що дитина до школи так і не звикне?
  • Яким повинен бути режим першокласника?
  • Ми віддаємо дитину до першого класу у неповні шість років. Чи існують якісь особливі поради щодо адаптації для таких маленьких дітей?
  • На що слід звертати увагу в перші тижні в школі?
  • Як визначити: адаптувалася дитина до школи чи ні?
  • Коли можна залишати дитину в групі продовженого дня?
  • У дитини дуже низькі оцінки, що з цим робити?

Шановні батьки !

Перші дні й тижні в школі — найважливіший час. Від того, як вони минуть, багато в чому залежить подальше шкільне життя вашого малюка. Тому поставтеся серйозно до початку навчання вашої дитини у школі: не шкодуйте сил і часу, щоб допомогти їй. Співпрацюйте з учителями й психологом. А нагородою вам буде щаслива дитина, яка прагне й любить вчитися.

У щасливих батьків першокласників вир почуттів і емоцій: радість, гордість, хвилювання, переживання, страх… «Як там буде, у школі? Як навчатиметься моя дитина ? Чи все зможе вивчати ? Чи не кривдитимуть її? Чи вона нікого не битиме? За яку парту посадять? Який урок стане улюбленим? Цікаво, чи коли-небудь вона навчиться красиво писати? А читати швидко?»У портфелі акуратно лежать нові зошити й підручники, олівці заточені, бантики зав’язані. Усе! У перший клас.     І саме тоді розумієш, що букет, портфель і бантики — все це тільки зовнішня сторона. А є ще те, що всередині. Адже для дитини настає зовсім нове життя, дo якого їй доведеться пристосовуватися. Фахівці вважають, що перші місяці в школі — найскладніший час у житті багатьох учнів. Як зробити так, щоб дитина почувалася комфортно в нових умовах, як допомогти адаптуватися?     Перші 2-3 тижні особливо важкі для дитини. І наслідком цього є головні болі, порушення сну, зниження апетиту тощо. Отже, дорогі друзі, варто бути особливо уважними до дитини в період адаптації.     Якщо ви знаєте, що ваш малюк складно пристосовується до нових умов, то обов’язково візьміть відпустку на пару тижнів. Тоді й адаптація минатиме значно легше: ви зможете раніше забирати дитину після уроків, не залишаючи її у групі продовженого дня і матимете час поговорити з нею про те, що сьогодні було в школі. Спочатку вам доведеться робити з першокласником уроки, а це дуже важливо, адже навчити дитину самоорганізації просто необхідно.     Якщо вам не потрібно поспішати на роботу, то ви зможете спочатку щодня спілкуватися із учителькою. Чому це важливо? По-перше, тому що вчителька, відчуваючи зацікавленість батьків, краще ставитиметься до дитини (факт перевірений). Та й розв’язати більшість проблем тоді вдасться по гарячих слідах, тобто швидко.