Володимир Рутківський «Джури козака Швайки». Твір про волелюбних,сміливих героїв,які вміють вистояти у складних ситуаціях. Історична основа твору.

Тема:Володимир Рутківський «Джури козака Швайки». Твір про волелюбних,сміливих героїв,які вміють вистояти у складних ситуаціях. Історична основа твору.

Мета:ознайомити учнів із першою книгою трилогії сучасного українського письменника В. Рутківського; поглибити знання учнів про минуле нашого народу; розвивати навички аналізу художнього твору, творчу уяву, пам’ять, культуру зв’язного мовлення; прищеплювати любов до книги,виховувати повагу до славного минулого України.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: історична трилогія для дітей В.Рутківського у трьох книгах: «Джури козака Швайки», «Джури- характерники», «Джури і підводний човен», роздруковані окремі розділи першої книги та ілюстрації до неї.

Епіграф уроку:

Дзвін шабель,пісні, походи,                           Воля соколина.

Тихі зорі,ясні води ,

Моя Україна.

В.Сосюра «Україна»

Хід уроку

І.Організаційна частина

ІІ. Оголошення теми і мети уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

На попередніх уроках ми знайомились з творами М. Вороного, Т. Шевченка, в яких йшла мова про славне історичне минуле нашого народу. На тих уроках ми багато говорили про козаків, Запорізьку Січ, про кошових отаманів. А чи знаєте ви, коли вперше з’явилися козаки. Звідкіля вони взялися?Хто вони такі?Відповіді на ці питання ми сьогодні знайдемо,коли перегорнемо сторінки захоплюючої книги «Джури козака Швайки». Написав її талановитий сучасний український дитячий письменник Володимир Рутківський, який народився 18.квітня 1937року в селі Хрестителевому на Черкащині. Навчався в Одеському політехнічному інституті. Друкується з 1959 року. Автор багатьох романів для дітей,серед них – «Бухтик з тихого затону», «Гості на мітлі», «Канікули у Воронівці», «Сині води», «Сторожова застава», «Двобій з тінню», «Потерчата», трилогія «Джури козака Швайки» – чудової книги про зародження козацтва –період XVcт.,про дітей,їх виховання,боротьбу з ордою, війну і дружбу з татарами. Мова твору дуже гарна,образна,багато кумедних прізвищ на зразок «Марко Кривопичко». В деякій мірі по красі,образності мови та викладання нагадує «Тореадорів з Васюківки» В.Нестайка (хоч тема і час інші).

Головними героями є не історичні постаті,а підлітки Санько, Грицик, юний богатир Демко Дурна Сила, Телесик, мати Санька,невловимий козак Швайка зі своїм вірним вовком Барвінком та інші численні друзі, які з честю виходять із найскладніших ситуацій. А небезпека чекає героїв на кожному кроці, а надто,коли зважився підняти шаблю на могутню татарську орду,а за твоєю спиною – майже нікого.

Герої твору опиняються в центрі бурхливих подій і разом із читачем вчаться найголовнішому: приходити друзям на допомогу у важку хвилину,творити добро, любити і захищати рідну землю.

Неймовірність його характерників – не в химерності чи дивовижності їхніх вчинків і можливостей, а в надлюдській здатності любити людей і віддавати ім себе до крихти.

За цю трилогію автору 9 лютого 2012 року було присуджено найвищу нагороду – Національну премію України ім.. Т. Шевченка.

ІV. Актуалізація опорних знань.

1.Бесіда.

–Що ви знаєте про козаків?

–Кого називали козаками? Де вони жили? Чим займалися?

–Де жили татари і чому вони нападали на українські села?

–Імена яких козацьких ватажків ви пам’ятаєте?

2.Словникова робота.

У творах на історичну тематику часто зустрічаються застарілі слова. Автори свідомо це роблять, щоб читачі якнайкраще змогли уявити ті давні події, перенестися у ті часи. Для роботи над змістом книги нам треба знати значення деяких слів. Тому проведемо невелику словникову роботу.

Джура – зброєносець при козакові, зброю чистить ,коня доглядає, за це його вчать козацької справи.

Швайка-те саме, що шило.

Уруські села – (татар.) – українські села

Ногайці, ординці – татари

Плавні – заболочені, порослі очеретом береги річки, що затоплюються під час повені.

  1. V. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

1.Робота над змістом твору.

Знайомство з героями .

Бесіда за питаннями.

–Коли відбуваються події описані у творі? (у І розділі вказано,що події відбуваються в березні 1487р.)

– Хто такі козаки? Як про них говориться в книжці?

(У Воронівці так повелося здавна: як тільки висівали в землю зерно, найметкіші хлопці збиралися у ватагу і йшли у дніпровські плавні полювати на звіра чи ловити рибу. Раніше це називалося здобичництвом. А тепер,хоча хлопці займаються все тим же,чомусь називається козакуванням. Саньків далекий родич і сусіда дід Кібчик казав так:

–По- татарському козак – це вільна людина, котрій і сам чорт не брат. Хоче – звіра полює, хоче – візьметься за шаблюку і йде на ногайця.)

(-Крім того, здобиччик повинен був, повернувшись додому, частку здобутого сплатити старості. А в плавнях знаходилися і ті, що хотіли поживитися за чужий рахунок. Отже, ми можемо зробити висновок,що козаки – це колишні землероби.)

-Що робили козаки в дніпровських плавнях?

(Вони у плавнях ловили і в’ялили рибу, об’єднавшись, захищалися від грабіжників полювали на звіра (бобра, видру, куницю), добували мед,захищали рідну землю від татар.)

-Хто такі Санько і Грицик?

Дванадцятилітні хлопчики, жителі села Воронівки. Грицько став круглим сиротою після набігу татар на село,живе у сім’ях односельців і пасе сільську череду,за що його годують ,одягають і дають прихисток по черзі жителі села.

Санько,товариш Грицька,живе з мамою-богатиркою Мокриною, яка дуже боїться за свою дитину після смерті чоловіка. Друзі нерозлийвода,вони постійно разом.

2.Робота з текстом.

Зачитати уривки тексту з портретними описами героїв твору Саньки і Грицика.

Заповнити таблицю.

Грицик – сирота, жвавий, моторний, непосидючий, гарячковитий, має зіркі очі, знає татарську мову, пасе панську і селянську худобу, лише його любить і слухає страшний бугай Петрик.

Санько – єдиний син у матері, яка його дуже любить і опікає, мрійливий, спокійний, розважливий, визнає першість Грицика, має талант характерника,уміє подумки віддавати накази і навіювати прохання.

-Вірні друзі, ровесники, їм по 12 років, живуть у Воронівці. Сміливі, спостережливі, кмітливі, відчайдушні: володіють шаблею(дерев’яною),гарно на коні тримаються, у майбутньому стануть побратимами.

Слово учителя: Незабаром ми познайомимося ще з одним твором, у якому зустрінемося з вірними друзями, такими ж нерозлийвода, Явою і Павлушою з твору В.Нестайка «Тореадори з Васюківки».

Правда живуть вони в іншу епоху, але хлопці не тільки живуть безтурботним життям ,а приходять на допомогу односельцям під час повені ,рятують людей. Хлопці завжди приходять на допомогу один одному.

Та повернемося до наших героїв. Давайте згадаємо чому Санькові і Грицикові довелося покидати Воронівку?

(Пан Кобильський послав своїх челядників забрати в селян провізію, свиней, курей, корів, щоб забезпечити себе провізією під час облоги татарами свого маєтку, хлопці, щоб врятувати своїх односельців від поборів, налякали пана і його челядників криками, що йдуть татари. Пан зі своїми челядниками швидко втік з села, але такого жарту хлопцям не пробачив.)

Робота з відповідними ілюстраціями.

Мати Санька зібрала хлопцям харчі і відправила їх з села, щоб вони деякий час не попадались панові на очі, може пройде злість у пана.

-Що трапилося з хлопцями в степу?

-Що хлопці знали про козака Швайку?

-Як друзі вперше зустрілися з козаком Швайкою?

(Зі сховку хлопці спостерігали як татари в невеличкому озері шукали козака. Вони вирвали весь очерет,скаламутили воду, а «козак все не хотів знаходитись».

Хлопці подумали,що він загинув, щоб не втрапити в руки ординцям.

Коли вороги відійшли, Грицик вирішив вилізти на похилу вербу та поглянути навколо. Раптом верба чхнула, потім від стовбура відвалився шмат кори і з дупла визирнув козак, за яким гналися татари. Він упізнав воронівських хлопців, бо чув про них і бачив їх,а от друзі добряче здивувались, бо бачили його вперше. Швайка,а це був саме він, вирішив, що здасть хлопців добрим людям, а сам поїде своєю дорогою.

Але з цього часу їхні дороги вже не розходилися.)

-Хто такий Пилип Швайка?

Заповнити таблицю опорними словами.

Уміння ,майстерність,хист Швайки:

-кращий козацький вивідник (розвідник) землі переяслівської; знає мову і звичаї татар;має серед них вірних людей; ходить безшумно,безшелесно, наче нікуди не дивиться ,бачить все; бездоганно володіє зброєю і тримається на коні.

Вольові якості:

-сміливий, розумний,спостережливий,витривалий, кмітливий, відважний, рішучий, звик покладатися лише на себе.

Почуттєві якості:

-вірний товариш,турботливий і уважний до хлопців і братчиків, поважає літніх козаків,дослухається до їхніх порад,любить рідну землю,гарно її знає,захищає від ворогів.

Висновок: Пилип Швайка – справжній лицар,його поважають усі козаки й бояться вороги; про нього йде слава як про спритного, відчайдушного невловимого козацького винахідника.

-Хто є найвірнішими друзями й помічниками Швайки?

(Кінь Вітрик,вовк Барвінок,Грицик,Санько,дід Кудьма)

-Крім татар ,чи є у Швайки вороги?

(Так,є. Це пан Кобильський, канівський староста,його слуга  Юзеф Тишкевич)

-Хто такий Тишкавич? Чим він небезпечний для козаків?

(Служить двом хазяїнам: панові Кобильському та татарському вельможі Іслам – беку, навіть має його охоронний знак, наводить татар не українські села, продає татарам відомості про козаків, грабує в плавнях одиноких добичників (з дозволу і покровительства пана Кобильського), підступний і жорстокий.

-Чи є гумористичні моменти у творі? З ким із героїв твору вони найбільше пов’язані?

(Так,у творі багато епізодів ,які викликають посмішки чи навіть сміх. Вони пов’язані найбільше з Демком Дурною Силою,його дідом Кібчиком, з мамою Санька тіткою Мокриною,а в одному епізоді навіть з Тишкевичем і паном Кобильським)

3.Метод «Мікрофон»

-що вас найбільше вразило чи здивувало в книзі?

-що найбільше сподобалось, запам’яталося?

-Мене найбільше вразило….

-Мене найбільше здивувало….

-Мені найбільше сподобалося….

-Мені найбільше запам’яталося…

4.Дослідження мови твору.

Як читалася книга,швидко чи повільно,легко чи не розуміли прочитаного?

Чи відчували себе учасниками подій?

(Твір читається легко,сюжет розгортається динамічно. Мова пересипана прислів’ями,приказками,народними приповідками, порівняннями, жартами.)

Завдання. Пояснити фразеологізми,які зустрічаються в тексті.

Нічого очі мозолити—

Без пам’яті летіли хлопці в глупу ніч—

На серці неспокійно—

Язики почали заплітатись—

Стати як кістка в горлі—

Вовка мов лизень злизав—

Не навчився у Сірка очей позичати—

Щелепа повільно поповзла вниз—

Ковзнув поглядом—

Встигнеш з козами на торг—

Хлопцям довелося б непереливки—

5.Робота з ілюстраціями.

-Малюнки до книги зробив художник Максим Паленко. Вони виразні, детальні, змістовні. Якщо уважно придивитися до багатьох ілюстрацій, можна побачити їхній прихований зміст,відчути настрій.

Особливо це стосується малюнків,що ілюструють розділи «На озері», «Пастух Рашит», «Швайка в біді», «Кінець Вовкулацького кута», «Жінок у таборі не тримати», а також малюнків на обкладинці. Ілюстрації повністю передають характер твору.

VІ.Підсумки уроку.

Метод «Мікрофон»

Діти,скажіть одним реченням, про що цей твір?

-Ця книга про…(справжніх лицарів, захисників рідного краю,про справжню дружбу й взаємодопомогу, про спільні зусилля у боротьбі проти ворога, про добрих, щирих, дотепних і кмітливих людей, які люблять життя і свою рідну землю).

-Як ви вважаєте, чи відповідає епіграф сьогоднішньому змісту уроку, теперішнім подіям в нашій країні?

Заключне слово вчителя.

Можна довго й захоплено розповідати про пригоди Швайки, Грицька й Санька, про сміливих і кмітливих козаків, про підступного Тишкевича, про невдячного Кобильського, про жорстоких татар, але ще краще – взяти книгу й самому про все прочитати.

Я думаю,що саме так і зроблять ті учні, які ще недочитали окремі розділи про пригоди козака Швайки та двох вірних друзів Грицика й Санька. А для справжніх допитливих читачів буде насолодою прочитати інші книжки про наших героїв. Друга книга називається «Джури – характерники»,а третя «Джури і підводний човен».

VІІ.Домашнє завдання.

Дочитати розділ « На козацьких островах», відмітити фантастичне і реальне у творі, підготуватися до обговорення образів головних героїв.

 

 

 

 

 

 

 

 

Джури козака Швайки» скорочено

1 КНИГА «Джури козака Швайки» короткий зміст

Частина перша «Джури козака Швайки»:

Втеча з рідного дому. Смерть Гафура-аги Швайка, найвидатніший з уруських розвідників, який отримав своє прізвисько за те, що вбивав татар як швайка, втікає від Гафура-аги та інших татар на своєму вже другому коні Вітрику. Вже другий день триває переслідування, Швайка поранений. От його наздоганяють у виді підкови татари та хочуть зловити тільки живцем, щоб потім здерти з нього шкуру і повісити іншим для остраху. Та от Вітрик мчить швайку до діброви, де Швайка вбиває Гафур-агу, а інші перелякані татари тікають, щоб іх так само не вбили. Проводи козаків Дванадцятирічний Санько, який має пасти курчат, разом зі своїм ліпшим другом Грицьком, який має пасти корів, біжать, щоб подивитися як хлопці з їх Воронівки підуть козакувати, тобто попливуть полювати та рибу ловити. Це татари назвали це ремесло козацтвом, що означало вільна людина. От дід Кібчик (Грицик називає його дідо), який все життя козакував і навіть до моря ходив, надає останні поради молодим козакам, щоб вони тільки на островах ночували, а як припливуть до Кам’яного острова, то нехай примкнуть до Василя Байлемового. Козаки відпливають, а Санько з Грицем і дідом ідуть додому. Гриць розповідає діду, що він якось бачив нечисту силу на згарищі, на що той накричав на нього та заборонив більше туди ходити. Врятуймо Воронівку   Грицько розповідає Санькові, що минулого тижня пас череду і одна з корів втекла, а коли він почав її шукати то видерся на гору і побачив, як на згарищі щось заблищало та заходило: не то вовк, не то людина. Потім він почув звуки і почав тікати, а його наздоганяли аж до Воронівки, то була корова, що втекла. Наступного дня він ходив на згарище і бачив там сліди як людські так і вовчі. Хлопці вирішило, що то вовкулаки оселились там і їм потрібно взяти когось з дорослих і перевірити ще раз згарище. Тут бугай Петрик з череди Грицька зайшов у село та наробив переполоху. Всі боялися цього бугая, тільки Демно Дурна Сила, що був на 3 роки старше хлопців хотів ломакою прогнати Петрика, та дід Кібчик не дозволив. Грицько заспокоїв Петрика, та сказав Санькові, що вони візьмуть з собою Демка на згарище. Похід на вовкулаків Демко, як завжди отримав від діда за те, що через свою силу зламав граблі і саме чухав себе нижче спини, як Грицик з Санькою запропонували піти вночі на вовкулаків. Спочатку він вагався, аж поки не вирішив іти з довбнею — з нею нічого не страшно. Вночі Грицик з Демком розбудили Санька за допомогою прив’язаної до ноги мотузки та вирушили на згарище підстарости Сідрика. Біля кам’яного льоху вони побачили якось постать та почули звуки, а коли опритомніли, то вже довбня висіла на дереві. Ранком всі повернулися додому, та от попало різкою тільки Демкові від діда, що той ходив на згарище. Суперечка Швайка приїжджає до пана Кобильського канівського старости, який намагається вмовити того докладати про інших козаків, хто де полює та що здобуває, щоб потім обкласти даниною. Та Пилип (їм’я Швайки) відмовляє та пригрожує переяславським старостою Михайлом Масло, якого пан Кобильський боїться і зі словами «Я вас не чув і ви мене не бачили» іде від пана. dovidka.biz.ua Кобильський лається і кличе Тишкевича та наказує тому взяти ще п’ятьох хлопців та вбити Пилипа за ослух. Вночі не поспішаючи дорогою Швайка чує, що хтось попереду чатує на дорозі. З розмови він розуміє, що то по його душу. Хоча він може їх сам порішити та жаліє їх (вони ж однієї з ним крові, а не татари) і оминає і їде далі. Пастухи Грицик пас худобу не сам, а ще з трьома старими пастухами і полюбляв слухати їх розповіді. Та сьогодні Петрик був не в гуморі і Грицик пас його поодаль. Та от пастухи побачили, що пан Кобильський скаче зі своїми людьми і щоб не влетіло їм від нього сховалися, а Грицику наказали залишитись. Кобильський вирішив обїхати свої села, щоб назбирати провіанта та молодих хлопців для захисту від татар, адще Швайка сказав, що вони нападатимуть. А раз Швайка так сказав, то так воно і буде. Пан підїхав до череди, порадів своїй худобі, наказав Грицику добре стежити за худобою та поїхав далі до села. Пастухи повернулися та відправили Грицика до Воронівки, щоб зрозуміти навіщо пан приїхав. Грицикові жарти  Грицик прибігає до села і бачить як челядь пана з десяток людських возів нагромадила людським збіжжям та поприв’язувала молодих хлопців до них. Тишкевич хотів залякати діда Кібчика та натомість отримав від Демка. За це Демка б’ють та також прив’язують до воза. Грицик допомагає Санькові випустити тітку Мокрину (мати Санька) з льоху та разом із ним вибігають на вулицю з криками «Тікайте! Татари йдуть!» Пан разом з челяддю кидають вози і хлопців і тікають. Коли воронівцям стає зрозуміло, що то був жарт — всі довго сміються, але приймають рішення сховати хлопців бо пан цього не простить. Бугай Петрик Бугай Петрик товаришує з Санькою. Після обіду приїзджають двоє челядників від пана та збираються схопити хлопців, натомість Петрик роздирає живота коня одного з вершників, а іншому не дає можливості наздогнати дітей. Пізно ввечері Санько та Грицик приходять до хати тітки Мокрини. Вона дає їм вузолок та наказує сховатися бо їх хочуть вбити, Санько помічає синьці у матері. Хлопці йдуть з дому, а до неї приходе дід Кібчик якому також дісталося. Він сумний, що сам їх не побачив, так як хотів порадити де сховатися. Людський голос межи звірів Грицик і Санько не знали куди податися, тож вирішили переночувати на Сторожовому Дубі. З нього було видно все навкруги. Вночі їх розбудив якийсь звір (можливо дика кішка), він вже майже видерся на дерево, але потім розвернувся і заліз на інше дерево. Потім проїхав якийсь вершник, він також не помітив хлопців. На ранок під деревом дуло пару ножів, луки та стріли та було вирішено рушати до Кам’яного Острова. Медова яма і вовк Грицик і Санько вже зайшли в невідомі їх місця, розмовляючи Санько раптом вступив у щось м’яке і тепле. Зненацька повилітали купи бджіл, що погнали хлопців далеко. Коли бджоли від них відчепилися, то вони вже були покусані: губи, очі, шиї. dovidka.biz.ua Вони вирішили перейти на другу сторону річки та побачили там здоровезного вовка, що чатував їх там. Тож вони вирішили зробити плота та пливти далі на ньому і тільки вони відпливли, як вовк вже прибіг до того місця де вони щойно були. Нічні супутники Вже другу добу пливуть на своєму плоті хлопці, який схожий на копицю, що ніхто на здогадається, що то пліт. Увечері лежачі Грицик і Санько побачили дві лодії з трьома, що також спливали. За їх розмовою було зрозуміло, що то челядники пана, що ловили тут козаків і забирали їх здобич. На обійсті рудого Мацика Так як де знаходиться Кам’яний острів ніхто не знав вирішили відшукати когось, хто їх направить. Знайшли чоловіка, але він був нетутешнім і вказав їм дорору до рудого Мацика — він має знати. Дорогою вони бачать п’ятьох, що переодягаються татарами і слідують за ними. Вони грабують рудого Мацика і хочуть його втопити, але той насвистував і прибіг вовк, що перегриз горло одному з коней. Рудий Мацик тим часом тікає. Над озером Втікаючи хлопці добігли до озерця, напилися там та заснули. Після обіду вони побачили куряву, що наближалася до них. То був молодий вершник, якого доганяла купа татар. Грицик і Санько сховалися, а втікач, так як не було куди подітися пригнув в очерети біля озера, відпустивши коня. До вечора татари шукали козака у озері, весь очерет вирізали, але його не знайшли та поїхали. Коли Грицик хотів забратися на дерево, щоб звідти пошукати втікача, то зрозумів, що той на тому дереві. Перший бій Дурної Сили   Демко Дурна Сила став жовніром у пана і разом з іншими поїхав ховати худобу пана. Та коли вони гнали воронівську худобу з’явилось зо 20 татар, а потім ще 20 і інші челядники повтікали. Залишився лише один Демко, його обступили та хотіли взяти у полон, щоб продати. Перші аркани він відбив, але шостий накинули йому на шию. Людина з дупла З дупла верби куди намагався залізти Грицик виліз козак, який назвав себе Пилипом. Він розповів Саньку, що знає хто вони такі, де весь час ховалися та це він їм під Сторожевим Дубом залишив зброю. Далі він їх перевів на нове місце, залишив на деякий час, а вже повернувся з Вітриком та розповів, що навкруги татари.  Частина друга «Джури козака Швайки»: На козацьких островах. На Кам’яному острові Пилип привів їх до Кам’яного острова, де їх зустрів Василь Байлемів. На острові також були хлопці з Воронівки, що нещодавно пішли козакувати та рудий Мацик. Після вечері та розпитів у хлопців що і як там дома вони заснули. Вночі Грицик встав і побачив, що собака пливе на острів і гукнув її до себе, та коли вона підійшла то був здоровезний вовк. Гриць зойкнув. Це був Тишкевич! На крик прибігли козаки і у вовкові впізнали Барвінка, який урятував Мацика і був вовком Швайки. Далі почали розмірковувати хто ж це обкрадає козаків. Санько сказав, що в одному з них впізнав Тишкевича. Далі Швайка сказав, що є погана новина на землі Воронівки напали татари. Санько каже Швайці, що напевно щось сталося з Демко та Тарасівкою. Самі на острові Козаки вирішили зібрати інших козаків, щоб відбити полонених у татар та розїхалися. Швайка залишив Барвінка на допомогу хлопцям. Хлопці перевірили острів та ближче до вечора помітили два човна з трьома людьми. Один з них був Тишкевич. Тишкевич Троє висадились на острові, огледіли його і нікого не знайшли (хлопці з Барвінком сховались). Тишкевич наказав двом іншим плисти нижче та огледіти там острів, а сам залишився. Хлопці тим часом взяли Тишкевича у полон та зв’язали йому руки. Коли ж повернулися ті двоє, сказали їм, що на острові є козаки і передали одного злодія Швайці. Ті не довго думаючи дременули з тих місць. Переказ «Джури козака Швайки» написав Гнатюк О. Допит Повернулися козаки, вони відбили десяток бранців, але Мацик і Швайко пішли проводити бранців. Тож Василь разом з іншими почали допит Тишкевич, той сказав, що він Семен і просив його відпустити. Вирішили дочекатися Мацика і Швайку, щоб вони вирішували хто ж він є. Та після вечері його вже не було, він стрибнув на коня і втік. Гонитва Всі схопились на коней та не знали куди скакати. Тут прискакали Мацик і Швайка. Швайка наказав всім тепер забиратися на Зміїний острів, а сам продовжив гонитву за Тишкевичем. За ним поскакали тільки Санько і Грицик. Швайко дізнався, що Тишкевич вже давно слугував як пану так і татарам і постійно здавав козаків. Хоч Вітрик і був найшвидший, але Тишкевич встиг доскочити до стану татар. Санькова врожба Швайка, щоб відволікти татар пускає Вітрика і коней хлопців, самі ж ховаються. Татари переслідують коней, а Іслам-бек з Тишкевичем розмірковують як далі діяти. Тишкевичу дають сотню людей, щоб той розбив козаків на Камяному острові. Татари ловлять коней і починають прочисувати степ у пошуках Швайки і хлопців. Санька подумки наказує татару, що проходе повз них їх не помічати. Татари їдуть, вони врятовані. Двоє серед степу Тишкевич побитий повертався від Іслам-бея. То його так, що козаків не знайшов, а сам у засідку попав і 8 людей втратив. Тут його хотів задушити Дурна Сила, що втік під час переправи, але впізнав Тишкевича і відпустив.  Тишкевич взяв у татар ще двох коней, обдуривши Демка, що Швайка зрадник, а він тут щоб викупити у татар людей пана Кобильського, то тепер Демко винен гроші пану за його викуп і Тишкевичу за коня. Пастух Рашит Вже три доби йшли степом Швайко і хлопці, Санькові було зле, після того як він відвадив татарина. Швайко помітив на пагорбі вершника, то був його друг пастух-татарин Рашит. Пастух дав їм коней, зілля Санькові, щоб підлічити. А Санько бачив сни, як будуть вони з Грицем великими козаками, як посадять Швайку на палю, а вони нічого не зможуть вдіяти. Також друзі дізнаються, що Швайко то є син підстарости Сидірка, а Санька скоріш за все є ворожбит, і Швайко хоче його відвести до діда Кудьми, його теж бачив Санька у сні. В гостях у Вирвизуба Швайко і хлопці прибули до Вирвизуба, котрий розказав, що двоє тут ходили та розказують, що Швайко зрадник. До того ж хтось грабує і вбиває поодиноких козаків. Всі розуміють, що це Тишкевич. Вирвизуб каже, що майже їх спіймали та Тишкевич втік до бея, а другий кремезний десь пропав. Пригоди Дурної Сили  Демко разом з Тишкевичем обходили козаків, що промишляли у плавнях. Першого зустріли Верховодку, який розказав де інші ловлять. Тишкевич ранком пішов з козаком на лови, а коли повернувся, то сказав, що виторгував у нього все хутро, і поїхав з Демко далі. Тишкевич залишав Демка одного, а сам ходив «торгуватися». Коли в них було вже багато здобичі, Тишкевич направився до хлопців Видризуба, а Демкові наказав, якщо він не повернеться до ранку їхати до Сторожевого Дубу біля Воронівки і чекати там. Коли Демко чекав Тишкевича то побачив свого діда і побіг йому на зустріч. Тут він побачив іншого старого у якого дід розпитував про нього. Демко вийшов до діда. Хто ж вивідник? Діди разом з Демком прийшли до коней, де Дурна Сила розповів їм звідки здобич і що це він з Тишкевичем отримав. Всі зрозуміли якою ціною це дісталося. Потім приїхали Швайка з хлопцями, Швайка лозиною побив Демка, що той з Тишкевичем злигався і його осоромив як вивідника. Потім розповів, що козаків було вбито, тому дід Кібчик з Дурною Силою вирішують поїхати і повернути награбоване. Ворожбит Грицик Дід Кудьма вирішив перевірити сили хлопців та запитав їх, що вони бачать. Санько побачив Тишкевича там, де його мав чекати Демко. Так воно і було. Дід вирішив, що Грицику краще залишитись зі Швайкою у якості джури (чистити зброю та навчатися козакувати), а Санько буде з ним. Потім нацькував вовків на Тишкевича, та вони наздогнали і загризли коня Тишкевича, сам же він видерся на дерево і сховався там. Суд у плавнях Дід Кібчик разом з Демком вийшли на рудого Мацика, що послав за Вирвизубом. Коли той приїхав, то йому вже розказали всю історію про Демка і Тишкевича. Вирвизуб вирішив, що долю Демка має вирішити Грек, єдиний з живих кого обікрав Тишкевич. Грек пожалів Демка, забрав свої хутра і дарував йому життя. Дід разом з онукою лягли спати, так як наступного дня мали сюди приїхати їх козаки з Воронівки. Козацькі розмови  Ранком приплили воронівські козаки і почалася риболовля. Багато наловили риби, дід Кібчик наварив доброї юшки та почалися розмови про долю України. Про те, що її топчуть татари та і власні князі і старости ображають. Що всі вже згодні війною проти ворогів іти та немає того, хто міг би об’єднати та очолити козаків.  Частина третя «Джури козака Швайки»: Джури вирушають у дорогу. З вовкулацького кута Настала зима, весь цей час Саньку на згарищі навчав дідо Кудьма ворожби та всьому, що знав сам. Дідо почав слабшати та кашляти. Якось Санька вийшов надвір пограти з трьома вовченятами, що росли у них та прибіг Барвінок, який приніс звістку від Швайки у торішніх реп’яхах за вухом. Так як Санько вже трохи навчився читати, то прочитав «Татари відійшли у степ. Кам’яниця наша. Приходьте до печер.» Було вирішено збиратися іти. Глухі печери Санько з дідо прийшли до печер, там їх зустрів Грицик і Швайка. Грицик виглядав як справжній панич: кожушок, червоні чоботи, шапка і шабля. В печері було ще четверо — це їм мали дістатися вовченята, що вигодовувались на згарищі. Вбіг Грицик і подарував Санькові кожушок, червоні чоботи, шапку і шаблю. Битва на Кам’яниці Швайка розповідає як здобули перемогу на Кам’яниці. Так як дід Кібчик та інші козаки вирішили зимувати, то дід знайшов острів і біля нього кам’яну гору яку добре укріпили. Коли ж орда прийшла, то два дні не могла взяти гору. Багато ординців полягло і втекли. Козаки розмірковують, що тепер багато хто примкне до них і зможуть вони нижче Дніпра зробити січ, яка не буде давати татарам гуляти по Україні. Втрачена зброя Грицик разом з Санькою вирішили розважитись і Санько заворожив козака Остапа, що той почав як вовк зі своїм вовком гратися, а потім підвівся і нічого не пам’ятав. Потім пішли хлопці на шаблях битися і почули чийсь рев — то був ведмідь. Вони давай навтьоки, аж поки не зустріли дідо Кудьму який зупинив ведмедя і допоміг йому з зубом, а Санька пристидив, що той сам не допоміг ведмедю. Дідо зауважив, що вони так бігли, що і шаблі погубили. Швайка в біді Швайка вирішив поїхати до пана Кобильського і попередити його що навесні готується орда татар напасти на переяславські землі, та коли приїхав туди його скрутили і кинули до льоху, Тишкевич сказав, що хан за його живу шкуру дасть отару коней. Дідо Кудьма відчув щось неладне, зібрав козаків, взяв Санька і Грицька і поїхали до пана. dovidka.biz.ua Там він разом з Саньком навіяв усім, що він є переяславський староста, звелів відпустити Швайку, а Тишкевичу відшмагати пана Кобильського. Коли козаки роз’їхались і мара впала, то Тишкевич втік, так як зрозумів, що йому це пан не простить. Кінець Вовкулацького кута За Тишкевичем погналися челядники, а дідо Кудьмі стало зле. Його відвезли до стану козаків і там він через деякий час помер. Мацикові товариші Після смерті козаки розїхались, Швайка взяв до себе в джури і Санька і вирушили вони у Воронівку козаків з собою кликати. Пилип зібрав зо два десятки відчайдухів, ще стільки ж прибилося з сусідніх сіл і вирушили в дорогу до Вирвизуба. Дорогою зустріли Мацика з десятком козаків та ще прибилося до них 5 чоловік з Берестового. На Бобровому острові  На Бобровому острові оселилося вже близько 200 козаків. Дід Кібчик разом з Манюнею (нове прізвисько Демка) побудували шатро на 50 місць для воронівських хлопців. На острові кипіла робота, а Вирвизуб пробував на силу новоприбулих і казав кому казани варити, а кому шаблю точити. Потім Швайко, Грицик і ще троє козаків пішли в розвідку, а Санька Швайка залишив. По татарському сліду Неділю не було вістей від Швайки, потім прийшов Грицик з одним з козаків, а на наступний день лише Швайка. Новини були погані: татар зібралося 10 тисяч і були вони біля Сули, а козаків лише 1 тисяча. Швайка сам поїхав у розвідку і через чотири дні повідомив, щоб козаки їхали до Вербової балки. Так і зробили. Коли приїхали, то взнали, що одне крило вже пройшло (5 тисяч ординців). Напад  Татари зупинились на ночівлю. Вирвизуб послав Швайка зняти вартових, Мацика дати ножі полоненим, Василю Байлему відігнати татарських коней. Санько з Грицем передали ножі в’язням, заговоривши вартових. Коли Саїд-мурза вирішив наступного дня знов повторити набіг на поселення, напали козаки і він скочив на коня і втік. Козаки перемогли. Серед бою у Манюні хтось забрав довбню, то була тітка Мокрина. Жінок у таборі не тримати! Козаки повернулися на острів, а разом з ними і жінки-полонянки. Поки старшина розмірковувала як краще захиститися від татар які придуть помститися, жіноцтво почало на острові свої порядки та ламати дисципліну. Тож дід Кібчик зі старшиною приняли рішення, що жінок на острові не може бути і відправили всіх додому, навіть тітку Мокрину, що не хотіла залишати Саньку, тож він її заговорив. Засідка Два тижні знадобилося Саїд-мурзі, щоб зібрати нове 5 тисячне військо і підійти до плавнів. Разом з ним був Тишкевич. Мурза наказав першій тисячі вбити  всіх козаків (близько 50), що роз’їжджали перед плавнями. Та перед самими плавнями, коли вже майже наздогнали козаків вони потрапили у трясовину, яка була з 3-х боків, а з заду козаки їх почали поливати стрілами. То була засідка. Коли ж Саїд-мурза це взнав, то наказав всьому військові нападати. Битва у плавнях Татари спішилися і пішли у дніпровські плавні. Всі козаки розбилися на десятки, так як більшою кількістю робити в плавнях нічого і почали бити татар та заводити у трясовину. Четверо татар вийшло на галявину де були Грицик, Санько, поранені козаки і Петрик. Петрик захистив хлопців, але коли доганяв останнього бусурмана теж пішов під воду. Добралися зо 40 татар і на острів, де переховувались діди. Вони спалили воронівський курінь, але підійшов Швайко зі своїм загоном і допоміг дідам добити татарина. Вже надвечір Саїд-мурза засурмив відступ: половина татар так і не повернулася з плавнів. Джури вирушають у дорогу  Козаки теж зазнали значних втрат, залишилось їх з 4 сотні і то більшість були ранені. Не було вже ні Остапа Кокюби, ні Мацика, ні більшості воронівських хлопців. Козаки вирішують згодом перебратися на Чортицю, так там буде краще боронитися і самим від татар і на землі України не пускати. Швайко бере двох своїх джур (Санька і Грицика) і відправляється з ними у далекі татарські землі розвідувати і навчати козацької справи.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/dzhuri-kozaka-shvayki-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

 

 

 

 

Частина друга «Джури козака Швайки»: На козацьких островах.

На Кам’яному острові

Пилип привів їх до Кам’яного острова, де їх зустрів Василь Байлемів. На острові також були хлопці з Воронівки, що нещодавно пішли козакувати та рудий Мацик. Після вечері та розпитів у хлопців що і як там дома вони заснули. Вночі Грицик встав і побачив, що собака пливе на острів і гукнув її до себе, та коли вона підійшла то був здоровезний вовк. Гриць зойкнув. Це був Тишкевич! На крик прибігли козаки і у вовкові впізнали Барвінка, який урятував Мацика і був вовком Швайки. Далі почали розмірковувати хто ж це обкрадає козаків. Санько сказав, що в одному з них впізнав Тишкевича. Далі Швайка сказав, що є погана новина на землі Воронівки напали татари. Санько каже Швайці, що напевно щось сталося з Демко та Тарасівкою. Самі на острові Козаки вирішили зібрати інших козаків, щоб відбити полонених у татар та розїхалися. Швайка залишив Барвінка на допомогу хлопцям. Хлопці перевірили острів та ближче до вечора помітили два човна з трьома людьми. Один з них був Тишкевич. Тишкевич Троє висадились на острові, огледіли його і нікого не знайшли (хлопці з Барвінком сховались). Тишкевич наказав двом іншим плисти нижче та огледіти там острів, а сам залишився. Хлопці тим часом взяли Тишкевича у полон та зв’язали йому руки. Коли ж повернулися ті двоє, сказали їм, що на острові є козаки і передали одного злодія Швайці. Ті не довго думаючи дременули з тих місць. Переказ «Джури козака Швайки» написав Гнатюк О. Допит Повернулися козаки, вони відбили десяток бранців, але Мацик і Швайко пішли проводити бранців. Тож Василь разом з іншими почали допит Тишкевич, той сказав, що він Семен і просив його відпустити. Вирішили дочекатися Мацика і Швайку, щоб вони вирішували хто ж він є. Та після вечері його вже не було, він стрибнув на коня і втік. Гонитва Всі схопились на коней та не знали куди скакати. Тут прискакали Мацик і Швайка. Швайка наказав всім тепер забиратися на Зміїний острів, а сам продовжив гонитву за Тишкевичем. За ним поскакали тільки Санько і Грицик. Швайко дізнався, що Тишкевич вже давно слугував як пану так і татарам і постійно здавав козаків. Хоч Вітрик і був найшвидший, але Тишкевич встиг доскочити до стану татар. Санькова врожба Швайка, щоб відволікти татар пускає Вітрика і коней хлопців, самі ж ховаються. Татари переслідують коней, а Іслам-бек з Тишкевичем розмірковують як далі діяти. Тишкевичу дають сотню людей, щоб той розбив козаків на Камяному острові. Татари ловлять коней і починають прочисувати степ у пошуках Швайки і хлопців. Санька подумки наказує татару, що проходе повз них їх не помічати. Татари їдуть, вони врятовані. Двоє серед степу Тишкевич побитий повертався від Іслам-бея. То його так, що козаків не знайшов, а сам у засідку попав і 8 людей втратив. Тут його хотів задушити Дурна Сила, що втік під час переправи, але впізнав Тишкевича і відпустив.  Тишкевич взяв у татар ще двох коней, обдуривши Демка, що Швайка зрадник, а він тут щоб викупити у татар людей пана Кобильського, то тепер Демко винен гроші пану за його викуп і Тишкевичу за коня. Пастух Рашит Вже три доби йшли степом Швайко і хлопці, Санькові було зле, після того як він відвадив татарина. Швайко помітив на пагорбі вершника, то був його друг пастух-татарин Рашит. Пастух дав їм коней, зілля Санькові, щоб підлічити. А Санько бачив сни, як будуть вони з Грицем великими козаками, як посадять Швайку на палю, а вони нічого не зможуть вдіяти. Також друзі дізнаються, що Швайко то є син підстарости Сидірка, а Санька скоріш за все є ворожбит, і Швайко хоче його відвести до діда Кудьми, його теж бачив Санька у сні. В гостях у Вирвизуба Швайко і хлопці прибули до Вирвизуба, котрий розказав, що двоє тут ходили та розказують, що Швайко зрадник. До того ж хтось грабує і вбиває поодиноких козаків. Всі розуміють, що це Тишкевич. Вирвизуб каже, що майже їх спіймали та Тишкевич втік до бея, а другий кремезний десь пропав. Пригоди Дурної Сили  Демко разом з Тишкевичем обходили козаків, що промишляли у плавнях. Першого зустріли Верховодку, який розказав де інші ловлять. Тишкевич ранком пішов з козаком на лови, а коли повернувся, то сказав, що виторгував у нього все хутро, і поїхав з Демко далі. Тишкевич залишав Демка одного, а сам ходив «торгуватися». Коли в них було вже багато здобичі, Тишкевич направився до хлопців Видризуба, а Демкові наказав, якщо він не повернеться до ранку їхати до Сторожевого Дубу біля Воронівки і чекати там. Коли Демко чекав Тишкевича то побачив свого діда і побіг йому на зустріч. Тут він побачив іншого старого у якого дід розпитував про нього. Демко вийшов до діда. Хто ж вивідник? Діди разом з Демком прийшли до коней, де Дурна Сила розповів їм звідки здобич і що це він з Тишкевичем отримав. Всі зрозуміли якою ціною це дісталося. Потім приїхали Швайка з хлопцями, Швайка лозиною побив Демка, що той з Тишкевичем злигався і його осоромив як вивідника. Потім розповів, що козаків було вбито, тому дід Кібчик з Дурною Силою вирішують поїхати і повернути награбоване. Ворожбит Грицик Дід Кудьма вирішив перевірити сили хлопців та запитав їх, що вони бачать. Санько побачив Тишкевича там, де його мав чекати Демко. Так воно і було. Дід вирішив, що Грицику краще залишитись зі Швайкою у якості джури (чистити зброю та навчатися козакувати), а Санько буде з ним. Потім нацькував вовків на Тишкевича, та вони наздогнали і загризли коня Тишкевича, сам же він видерся на дерево і сховався там. Суд у плавнях Дід Кібчик разом з Демком вийшли на рудого Мацика, що послав за Вирвизубом. Коли той приїхав, то йому вже розказали всю історію про Демка і Тишкевича. Вирвизуб вирішив, що долю Демка має вирішити Грек, єдиний з живих кого обікрав Тишкевич. Грек пожалів Демка, забрав свої хутра і дарував йому життя. Дід разом з онукою лягли спати, так як наступного дня мали сюди приїхати їх козаки з Воронівки. Козацькі розмови  Ранком приплили воронівські козаки і почалася риболовля. Багато наловили риби, дід Кібчик наварив доброї юшки та почалися розмови про долю України. Про те, що її топчуть татари та і власні князі і старости ображають. Що всі вже згодні війною проти ворогів іти та немає того, хто міг би об’єднати та очолити козаків.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/dzhuri-kozaka-shvayki-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

 

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *